Зразок заяви в порядку ст. 206 КПК

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Законнодавчою підставою для попереднього ув’язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування адміністративного затримання, винесене відповідно до КПК України або КУПАП.

Всупереч встановленому п. 1, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод принципу про те, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність та нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

• a) законне ув’язнення особи після засудження її компетентним судом;
• b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом;
• c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;
• d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу;
• e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг;
• f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в’їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Чоловіка Кравельського Ладимира Олександровича незаконно утримують без будь-яких законних підстав.

Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Згідно ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності законних підстав, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, у яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, у яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

• 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
• 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;
• 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду;

Враховуючи те, що особи у формі не представились, підстав затримання не назвали, протоколу затримання не складали, не роз”яснилили людині її права, застосувавши силу до людини, відмовили людині у наданні медичної та правової допомоги на прохання, у відповідності до ст. ст. 3, 29 Конституції України, ст. ст. 3, 20 ЗУ «Про попереднє ув’язнення», п. 1, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, керуючись ст. 206 КПК України, –

ПРОШУ:

Постановити ухвалу, якою негайно звільнити з-під варти Кравельського Ладимира Олександровича яки знаходиться у м. Буськ по вул. Святослава Великого, 2 на території яка охороняється озброєними особами, можливо приміщення ТЦК та СП.

20 червня 2024 р.Орест Ладимирович Кравельський